Першого грудня телевізійні ведучі вітають глядачів із початком зими, хоча за вікном може дощити й стояти плюс десять. А в середині листопада, коли в Сумах уже лежить сніг і тримається мороз, календар уперто наполягає, що надворі осінь. Ця невідповідність не випадкова: календар і клімат керуються різними правилами. Пояснюємо, чим відрізняються ці два підходи, як метеорологи визначають початок зими і чому в різних куточках України вона настає в різний час.
Календарна зима: зручна умовність
Календарна зима в Україні, як і в більшості країн Північної півкулі, охоплює грудень, січень і лютий. Такий поділ року на чотири рівні частини зручний для статистики, планування, навчального року чи опалювального сезону. Він не враховує ні широти, ні висоти над рівнем моря, ні реальної погоди — просто три місяці, однакові для Ужгорода, Чернігова і Ялти.
Існує й астрономічний підхід, за яким зима починається в день зимового сонцестояння, тобто приблизно двадцять першого-двадцять другого грудня, і триває до весняного рівнодення в березні. Він точніше відображає рух Землі навколо Сонця, але з погляду погоди теж є умовністю: у день сонцестояння в Україні вже давно холодно, а в середині березня зима зазвичай уже відступає.
Як метеорологи визначають кліматичну зиму
У кліматології сезони визначають не за календарем, а за температурним режимом. Початком кліматичної зими вважають дату стійкого переходу середньодобової температури повітря через нуль у бік від’ємних значень. «Стійкий» означає, що після цієї дати середньодобова температура залишається нижчою за нуль упродовж тривалого періоду, а короткі відлиги не перекреслюють загальної картини. Кінцем зими, відповідно, вважають зворотний перехід через нуль навесні.
Деякі фахівці використовують інший поріг — перехід середньодобової температури через плюс п’ять градусів, що відповідає припиненню вегетації рослин. За цим критерієм зима в кліматичному сенсі виходить довшою й починається вже в листопаді на більшій частині території. Який би поріг не брати, принцип один: сезон визначає реальна температура, а не число на календарі.
Коли починається кліматична зима в різних регіонах
Через значну протяжність країни з півночі на південь і наявність гір дата приходу зими відрізняється більш ніж на місяць. Орієнтовна черговість виглядає так:
- високогір’я Карпат — середньодобова температура стійко опускається нижче нуля вже у другій половині жовтня або на початку листопада;
- північний схід — Сумщина, Харківщина, Луганщина — зима найчастіше настає в другій половині листопада;
- Полісся й центральна Україна — Київщина, Чернігівщина, Житомирщина, Полтавщина — межа листопада та грудня;
- західні рівнинні області — Львівщина, Волинь, Тернопільщина — зазвичай початок грудня, під впливом атлантичних мас;
- степовий південь — Запоріжжя, Херсонщина, Миколаївщина — середина або друга половина грудня;
- Закарпаття і Причорномор’я — у теплі роки стійкий перехід через нуль може не відбутися зовсім;
- Південний берег Криму — кліматичної зими з від’ємними середньодобовими температурами практично не буває.
Так само відрізняється і тривалість: на північному сході кліматична зима може тривати чотири місяці, а на півдні — лише кілька тижнів з перервами. Поточні температури й прогноз переходу через нуль для свого міста легко перевірити — клікніть на потрібний населений пункт і подивіться середньодобові значення.
Чому дата кожного року інша
Середні дати переходу через нуль — лише статистика, а конкретний рік може сильно відхилятися від неї. Якщо наприкінці осені над Східною Європою стоїть потужний антициклон із притоком арктичного повітря, зима приходить рано — іноді на два-три тижні раніше за норму. Якщо ж панують західні вітри з Атлантики, тепло та дощі затягуються до середини грудня і навіть довше. В останні десятиліття другий сценарій спостерігається частіше: кліматична зима в Україні в середньому починається пізніше і закінчується раніше, ніж у середині минулого століття.
Варто пам’ятати й про осінь між сезонами. Період від кінця кліматичної осені до початку стійкої зими, коли середньодобова температура коливається навколо нуля, фахівці іноді називають передзим’ям. Для нього характерні мокрий сніг, ожеледиця, тумани й нестійкий сніговий покрив, що з’являється і сходить по кілька разів. У центральних областях ця перехідна пора може затягнутися на кілька тижнів.
Цікаво простежити це самостійно. У багаторічних рядах спостережень метеостанцій видно, у який день кожного року середньодобова температура остаточно пішла в мінус. Такі ряди доступні на сайті, де зберігаються погодинні та добові дані по кожній станції.
Навіщо знати різницю на практиці
Розуміння кліматичних сезонів корисне не тільки для метеорологів. Ось кілька прикладних ситуацій:
- аграрії планують терміни сівби озимих і укриття рослин, орієнтуючись на перехід через плюс п’ять, а не на перше грудня;
- комунальні служби визначають початок опалювального сезону за середньодобовою температурою;
- водії міняють шини, коли температура стійко опускається нижче плюс семи, що часто трапляється ще восени;
- енергетики розраховують навантаження на мережі за фактичною, а не календарною зимою;
- туристи та альпіністи оцінюють сезон у Карпатах за гірськими, а не рівнинними орієнтирами;
- будівельники припиняють «мокрі» роботи з настанням стійких морозів незалежно від дати.
Висновок
Календарна зима — це три місяці, зафіксовані для зручності, а кліматична — період реально холодної погоди, межі якого визначає температура. В Україні вони збігаються лише приблизно: на північному сході холод приходить раніше за календар, а на півдні може взагалі не з’явитися. Орієнтуючись на кліматичні критерії й поточний прогноз, ви зможете точніше планувати господарські справи, подорожі та підготовку до холодів.